Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (8) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Шлапінський В$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 15 Представлено документи з 1 до 15 |
|||
| 1. | 
Назаревич А. В. Сейсмічність, геологія, сейсмотектоніка і геодинаміка району Теребле-Ріцької ГЕС (українське Закарпаття) [Електронний ресурс] / А. В. Назаревич, Л. Є. Назаревич, В. Є. Шлапінський // Геодинаміка. - 2016. - № 1. - С. 170-192. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geod_2016_1_17 Мета роботи - провести комплексний аналіз сейсмічності, геології, сейсмотектоніки та різномасштабних геодинамічних процесів у районі Теребле-Ріцької ГЕС в Українському Закарпатті (23,35 - 23,87<^>o | ||
| 2. | 
Шлапінський В. Перспективи нафтогазоносності ділянки Верховина–Яблуниця [Електронний ресурс] / В. Шлапінський // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2017. - № 1-2. - С. 187-188. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2017_1-2_103 | ||
| 3. |
Шлапінський В. Пенінська тектонічна одиниця Українських Карпат – типова покривна структура [Електронний ресурс] / В. Шлапінський, А. Медведєв, М. Тернавський // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2017. - № 1-2. - С. 189-190. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2017_1-2_104 | ||
| 4. | 
Шлапінський В. Є. Уточнені дані щодо палеогенових відкладів Пєнінського покрову Українських Карпат в районі Перечина [Електронний ресурс] / В. Є. Шлапінський, Д. В. Мачальський, Л. М. Хом’як // Тектоніка і стратиграфія. - 2013. - Вип. 40. - С. 125-134. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tis_2013_40_16 | ||
| 5. |
Шлапінський В. Олістострома в олігоцені Кросненського (Турківський субпокрив) і Дуклянсько-Чорногорського покривів Українських Карпат [Електронний ресурс] / В. Шлапінський, М. Павлюк, А. Медведєв, М. Тернавський // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2019. - № 1. - С. 5-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2019_1_3 Описано олістостромові горизонти у складі нижньоверховинської підсвіти в Турківському субпокриві Кросненського покриву і в лусках Ставнянського субпокриву Дуклянсько-Чорногорського покриву. Раніше публікувалися численні відомості про олістострому у складі лусок Кросненської зони, наближених до Дуклянських складок. Матрикс в описаних горизонтах представлений породами кросненської літофації: здебільшого сірими карбонатними аргілітами, алевролітами і пісковиками. Олістостромові горизонти являють собою хаотичну масу часто інтенсивно зім'ятих порід олігоценового матриксу і старших за віком флішових утворень крейдиіпалеогену: олістолітів, а також перевідкладених порід, утворених шляхом розмиву давніших порід у палеобасейні. Вони надходили в басейн з кордильєр (низки островів), які, очевидно, розділяли дусинський і кросненський палеобасейни, унаслідок гравітаційних процесів. Існує версія походження олістолітів, згідно з якою вони відривалися від тектонічних покривів під час їх насування. Вона спростовується цілою низкою аргументів. | ||
| 6. |
Павлюк М. Перспективи нафтогазоносності північно-західної частини внутрішніх флішових покривів Українських Карпат [Електронний ресурс] / М. Павлюк, В. Шлапінський, О. Савчак, М. Тернавський // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2019. - № 2. - С. 5-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2019_2_3 | ||
| 7. |
Павлюк М. Проблемні аспекти формування Українського сегменту Карпат [Електронний ресурс] / М. Павлюк, В. Шлапінський, А. Медведєв, Б. Різун, М. Тернавський // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2019. - № 3. - С. 5-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2019_3_3 | ||
| 8. | 
Шлапінський В. Є. Колектори нафти і газу в крейдово-палеоценових відкладах Скибового покриву Українських Карпат (північно-західна і центральна ділянки) та перспективи їх нафтогазоносності [Електронний ресурс] / В. Є. Шлапінський, Г. Я. Гавришків, Ю. П. Гаєвська // Геологічний журнал. - 2020. - № 3. - С. 47-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geojur_2020_3_6 Карпатська нафтогазоносна провінція - це найстаріший нафтовидобувний район України. Відклади крейдово-палеоценового віку вже давно відомі як об'єкти промислової розробки у Скибовій тектонічній одиниці. Статистичні дані свідчать, що в її межах найбільше нафти видобуто з ямненських пісковиків палеоцену. На другому місці - "ямнеподібні" пісковики стрийської світи верхньої крейди, з яких видобування нафти проводилося у різні роки на 17 родовищах і ділянках родовищ. В опублікованій літературі відомості про них поодинокі. У порівнянні з типовими пісковиками цієї світи, що характеризуються низькою проникністю, дані пісковики переважно мають задовільні колекторські властивості. У розрізі світи вони локалізовані у декількох пачках верхньої частини, до яких і приурочені промислові скупчення нафти. Їхній потенціал далеко не вичерпаний. Наведено відомості про поширення, фізичні параметри цих порід та окреслені перспективні ділянки. | ||
| 9. |
Шлапінський В. Критичний розгляд проблемних питань стратиграфії і тектоніки Складчастих Карпат і прилеглих територій на прикладі "Держгеокарти–200" [Електронний ресурс] / В. Шлапінський, М. Павлюк, М. Тернавський // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2020. - № 1. - С. 5-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2020_1_3 | ||
| 10. |
Павлюк М. Формування та критерії нафтогазоносності вуглеводневих скупчень Західного нафтогазоносного регіону України [Електронний ресурс] / М. Павлюк, Я. Лазарук, В. Шлапінський, О. Савчак, І. Колодій, М. Тернавський, Г. Гривняк, Л. Гузарська, Н. Ковальчук // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2021. - № 1-2. - С. 14-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2021_1-2_4 | ||
| 11. |
Павлюк М. Нові підходи до визначення перспектив нафтогазоносності південно-cхідної частини внутрішніх флішових покривів Українських Карпат [Електронний ресурс] / М. Павлюк, В. Шлапінський, О. Савчак, М. Тернавський, Л. Гузарська, Н. Тріска, Н. Огренда // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2019. - № 4. - С. 5-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2019_4_3 | ||
| 12. |
Шлапінський В. Є. Нові дані про перспективні нафтогазоносні об'єкти у пісковиках ямненської світи палеоцену північного заходу Cкибового покриву Українських Карпат [Електронний ресурс] / В. Є. Шлапінський, Г. Я. Гавришків, Ю. П. Гаєвська // Геологічний журнал. - 2021. - № 2. - С. 90-110. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geojur_2021_2_9 У Скибовому покриві Українських Карпат видобуто понад 6 млн т нафти. Зокрема, з ямненських пісковиків палеоцену, які характеризуються задовільними фізичними властивостями, одержано 4,2 млн т нафти (85,7 % від загального видобутку). Більшість родовищ та ділянок родовищ, які їх експлуатували, знаходяться в Бориславському нафтогазовидобувному районі. Серед них слід відзначити такі, як Східницько-Урицьке (видобуто понад 3,8 млн т нафти), Віолета, Фаустина, МЕП, Міріам та Ропне. За межами цього району нафту видобували у Стрільбичах і Старій Солі. На більшості родовищ нафтові горизонти знаходяться в інтервалі глибин 100 - 800 м. На Танявському родовищі у підвернутому зірваному насувом крилі Витвицької луски Берегової скиби видобувають газ і конденсат. Крім того, в Скибовій зоні зафіксовано дуже велику кількість природних нафтогазопроявів - прямих ознак нафтогазоносності. Все це свідчить про потенційну перспективність структур у межах Скибової зони, в тому числі й залягаючих неглибоко. Ареал поширення ямненських пісковиків значно більший від площі названих родовищ. Він займає приблизно половину площі Скибового покриву. Частину її можна вважати перспективною, вилучивши ділянки, де ямненські пісковики присутні на денній поверхні, хоча і за таких умов вони в окремих випадках промислово нафтоносні (нафтове родовище Стрільбичі). Ямненські пісковики характеризуються задовільними колекторськими властивостями. На відомих родовищах їх підрахункові пористість та проникність сягають відповідно максимальних значень 0,182 і <$E 130~cdot~10 sup 3~roman мкм sup 2>, а підрахункова товщина - 13,5 м. У Складчастих Карпатах і особливо в межах північно-східних скиб (Берегова, Орівська, Сколівська) в різні роки виконано великий обсяг польових сейсмічних досліджень. На підставі отриманих матеріалів вперше в Карпатському регіоні здійснено структурні побудови по відбиваючих горизонтах у палеоцені (ямненська світа) і в товщі стрийської світи верхньої крейди та виділено низку структур антиклінального типу і так званих підвернутих крил. Проведено оцінку перспективності цих об'єктів дослідження. Для виконання пошукових робіт рекомендовані Ходківська та Осічнянська структури Берегової скиби. | ||
| 13. |
Шлапінський В. Уточнення геологічної будови пенінського покриву Українських Карпат [Електронний ресурс] / В. Шлапінський, Н. Жабіна, Д. Мачальський, М. Тернавський // Геодинаміка. - 2017. - № 1. - С. 55-73 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geod_2017_1_7 Мета досліджень - вивчення геологічної будови Пенінського покриву Українських Карпат з урахуванням нових даних геології та геофізики. Методика досліджень містить комплексний аналіз матеріалів геологічних знімань, пошукових робіт, буріння та геофізичних досліджень Пенінського покриву. Пенінський покрив, у складі якого наявні відклади вікового діапазону тріас - олігоцен, в українському секторі Карпат у тектонічному аспекті є південно-західною одиницею Зовнішніх (Флішових) Карпат. Зараз домінує погляд про його належність до зони Закарпатського глибинного розлому, що відокремлює Зовнішні та Внутрішні Карпати. Це базується значною мірою на визнанні скель юрських і неокомських вапняків у складі покриву як тектонітів, утворених у зоні цього розлому. Під час проведеного дослідження доведено, що юрсько-неокомські скелі - це не тектонічні відторженці, а олістоліти гравітаційно-осадового походження у складі крейдової олістостроми. Пенінська тектонічна одиниця - це типова покривна структура Карпат, а не зона розвитку гігантської тектонічної брекчії, і не зона Закарпатського розлому. Будова покриву нічим не відрізняється від інших покривів Зовнішніх Карпат. Під неогеновим чохлом відклади Пенінського покриву контактують зі структурами Внутрішніх Карпат, проте не повсюдно. У Солотвинській западині на Пенінський покрив насунута Лесарненська зона, яка, ймовірно, належиться до Зовнішніх Карпат, з крейдовими відкладами в її складі, що унеможливлює безпосередній вплив на покрив Закарпатського розлому. Обгрунтовано існування стратиграфічної перерви у післяаптський час у Пенінському покриві та, відповідно, присутність фази австрійської складчастості. Палеоген району Перечина - це не вульшавська світа Внутрішніх Карпат, а вульховчицька світа Пенінського покриву, яка нарощується олігоценом. Пенінський покрив не продовжується в район Пояна Ботізії на суміжній території Румунії, а повертає на південний захід, узгоджено з поворотом вулканічного хребта Оаш - Шолес і лінією насуву Монастирецького субпокриву. Визначено, що насуви в Пенінському покриві відбувалися у часовому інтервалі після олігоцену і впродовж карпатію. Складено уточнену геологічну карту Пенінського покриву масштабу 1:100 000 і чотири геологічні розрізи через усі ділянки покриву. Отримані під час дослідження перелічені результати здебільшого розглядали й інші геологи як імовірні або альтернативні гіпотези. Це стосується насамперед трактувань скель як олістолітів, а не тектонітів. Проте, на підтримку такої версії не надавалось достатньо доказів, які б незаперечно її підтримували. Це ж зауваження стосується і решти результатів. Всі результати розглядають у комплексі і підкріплені достатньою доказовою базою. Результати дослідження надають можливість розвинути уявлення про Пенінську тектонічну одиницю, як проміжну ланку між Внутрішніми і Зовнішніми Карпатами. | ||
| 14. | 
Шлапінський В. Є. Про можливість промислової нафтоносності Слобода Рунгурської антикліналі Бориславсько-Покутського покриву Передкарпатського прогину [Електронний ресурс] / В. Є. Шлапінський, М. І. Павлюк, М. М. Тернавський, Я. Г. Лазарук // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2022. - № 2. - С. 86-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rrngr_2022_2_11 Перспективна ділянка розташована поблизу с. Чорний Потік Надвірнянського району Івано-Франківської області на відстані 50 км на південь від обласного центру і на віддалі 35 км на захід від міста Коломия. Ділянка знаходиться в межах антикліналі Слобода Рунгурська Бориславсько-Покутського покриву Передкарпатського прогину. На відстані 5 км на південний схід від села Чорний Потік до згаданої антикліналі були приурочені нафтові поклади вже відпрацьованого Слобода Рунгурського родовища. Перші дані про видобуток і використання нафти для потреб населення Слободи Рунгурської відомі з 1770 року. Її видобували з колодязів. Перші свердловини пробурені у 1875 р. У 1886 р. на промислі налічувалося близько 300 експлуатаційних свердловин глибиною 200 - 350 м. Промисел існував до 1944 р., був зруйнований під час другої світової війни і вже не відновлювався з причини вичерпання запасів нафти. Всього з 1880 по 1941 рр. з родовища видобуто 35 7896 т нафти. Продуктивні нафтонасичені горизонти зосереджені у пісковиках, які залягають у верхній частині стрийської світи верхньої крейди у межах великої складно побудованої Слобода Рунгурської антикліналі. Однак при трактуванні її будови геологами передвоєнного часу була допущена суттєва помилка. За даними геологічного картування та матеріалами свердловин ми довели наявність олігоценеоценової олістостроми у відкладах міоцену. Раніше геологи помилково вважали олістострому корінними породами. Тому результати наших досліджень кардинально змінили геологічну модель Слобода Рунгурської структури. Старий нафтопромисел знаходився у межах піднятої ділянки складки поблизу виходу відкладів манявської світи палеогенового ядра в районі Слобода Рунгурської антикліналі. За нашими даними така ж піднесена ділянка розташована на північний захід від промислу в районі села Чорний Потік. Тому в апікальній частині найвищого тектонічного блока Слобода Рунгурської антикліналі ми пропонуємо буріння пошукової свердловини глибиною 600 м з метою пошуків нових покладів вуглеводнів у верхньокрейдових і палеогенових відкладах. | ||
| 15. |
Шлапінський В. Про кузинську світу Мармароського покриву Українських Карпат [Електронний ресурс] / В. Шлапінський, М. Тернавський // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2023. - № 1-2. - С. 17–25. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |